Житомирські двори та узбіччя поступово заповнюються автомобілями, що роками вростають у землю. Спущені колеса, понівечені капоти та шари бруду на склі стали звичним елементом міського пейзажу майже в кожному мікрорайоні міста.
«Роки йдуть, а та сама машина у дворі або на вулиці, як стала «мертвим вантажем» однієї весни, так і стоїть по сьогоднішній день, без сподівання на те, що хтось-колись її зможе завезти знову»
Причини накопичення автівок та юридичні пастки для служб
Занедбаний транспорт з’являється з різних причин. Найчастіше це смерть власника, переїзд за кордон або банальна відсутність коштів на ремонт. Окремий пласт проблеми – наслідки ДТП. Власникам розбитих ущент машин іноді дешевше покинути майно просто неба, ніж оплачувати евакуатор та відповідальне зберігання.
Проте питання, чому ці об’єкти не прибирають, має глибші корені. Поліція має право втручатися лише у випадках, коли авто створює реальну небезпеку або суттєво перешкоджає дорожньому руху.
Якщо понівечений транспорт стоїть на узбіччі, не заважаючи проїзду, правоохоронці зазвичай ігнорують його. Пошук власників та організація логістики на штрафмайданчики – це клопітка робота, якої уникають. Муніципальна інспекція також безсила: штату інспекторів з паркування критично бракує, а власної спецтехніки для примусового вивезення місто не має.
Алгоритми очищення міського простору на прикладі Києва та Львова
Хоча ситуація здається патовою, в інших великих містах України вже давно знайшли дієві рішення. Уся справа в ініціативності місцевої влади та наявності політичної волі.
У Львові цей процес максимально регламентований завдяки комісії з публічного простору. Схема роботи чітка: інспектори фіксують покинутий транспорт, наклеюють офіційне попередження з вимогою до власника прибрати об’єкт, а у разі ігнорування термінів – евакуюють машину на арештмайданчик.
У Києві діють аналогічно через комісії при міській військовій адміністрації. Там намагаються налагодити діалог із власниками «корчів», але у разі невдачі або відсутності господаря майно примусово вивозять на спецмайданчик.
Житомир має всі шанси звільнити свої вулиці від металобрухту, якщо нарешті запозичить досвід сусідів. Наразі ж відсутність системного підходу перетворює житлові квартали на безкоштовні звалища для непотрібних автівок.
