Житомирщина передає до музейних фондів унікальний артефакт, що десятиліттями уособлював духовну незламність українського шістдесятництва. Сьогодні, у день народження видатного письменника Євгена Концевича, ця реліквія офіційно знайде нове місце для зберігання. Вона є справжнім символом інтелектуального опору епохи.
Культурна спільнота регіону з особливою шаною вшановує пам’ять свого земляка, чий літературний спадок та життєвий шлях стали вагомим внеском у розвиток вітчизняної культури.
Духовний центр спротиву у скромній оселі
П’яте червня — день народження Євгена Концевича. Згадуємо письменника, який попри багаторічну важку хворобу, що прикувала його до ліжка, зберіг неймовірну жагу до творчості та рідного слова. Його фізичні обмеження не стали перепоною для великої духовної місії.
Митець ніколи не перебував у повній ізоляції, адже його дім став справжнім осередком єднання:
- Інтелектуальний магніт: Оселя письменника гуртувала митців, політиків та громадських діячів з усіх куточків України.
- Джерело державності: Саме тут, у звичайному житомирському домі, народжувалися сміливі ідеї, що формували майбутню незалежність.
Найціннішим свідченням того часу став особистий рушник господаря, на якому залишили свої автографи майже п’ятсот гостей. Загалом на полотні налічується 495 унікальних підписів, серед яких імена Алли Горської, Надії та Івана Світличних, Галини Севрук і Євгена Пронюка.
Саме Євген Концевич колись докладно розповідав про спонтанну появу цього безцінного полотна у власній оселі:
«Це відбулося 6 вересня 1964 року, — згадував письменник. — Студенти з Харкова якраз виходили, коли на порозі зустрілися з Надійкою Світличною та Аллою Горською. Надія запропонувала вести реєстр відвідувачів. Ідея рушника виникла природно вже за столом. Надія запитала маму про полотно, а потім особисто вишила всі імена. Це стало основною координатою нашої спільноти».
Кожен автограф на цьому виробі є важливою хронікою українського відродження:
- 8.11.64 — підпис залишила Ніна Вірченко.
- 28.11.64 — долучився Борис Тен.
- 29.12.64 — свій автограф поставив Іван Дзюба.
- 5.06.65 — розписалися В’ячеслав Чорновіл та Євген Сверстюк.
- 20.08.65 — свій підпис залишив Валерій Шевчук.
Збереження пам’яті для прийдешніх поколінь
Житомирський обласний літературний музей вже тривалий час опікується спадщиною митця, зберігаючи його світлини, книги та особисті документи. Це велика праця.
Незабаром легендарний рушник, що став безцінним документом епохи та свідченням діяльності плеяди шістдесятників, офіційно увійде до музейних фондів. Він займе ключове місце в експозиції. Для відвідувачів це стане наочним доказом існування того унікального духовного середовища, яке гуртувалося навколо письменника в Житомирі.
Життєвий шлях Євгена Концевича назавжди залишиться взірцем гідності та відданості національним ідеалам. Сьогодні ми з вдячністю згадуємо внесок майстра в літературу, шануючи людину, яка до останнього залишалася вірною своєму покликанню. Вічна пам’ять.
