Ремонт старої господарської будівлі в селі Городське несподівано перетворився на історичне дослідження. У садибі зеленого туризму “Поліська хата” під час демонтажу покрівлі робітники натрапили на незвичайну знахідку – рушницю, що пролежала у схованці десятиліттями. Раритет, виготовлений майже століття тому, був прихований під шифером та соломою.
Власниця культурно-мистецького центру Інна Величко поділилася деталями цієї знахідки з кореспондентами “Суспільного”. Вона пояснила, що дах сараю почав протікати, тому конструкції вирішили повністю оновити.
Під час розбирання дощок на горищі, де раніше зберігали корми для худоби, люди відчули під руками щось металеве. Поруч із рушницею лежали й інші свідки минулих епох – старі дерев’яні деталі ткацького верстата та прядки, проте саме зброя стала головним відкриттям дня.
“Коли знімали шифер і дошки, на горищі, де колись зберігали сіно, помітили щось тверде. Воно було частково прикрите соломою — так і знайшли рушницю. Окрім зброї, у сараї також були старі дерев’яні предмети побуту — зокрема, елементи ткацького верстата та прядки. Більше цінних артефактів не виявили”, — розповіла Інна Величко.
Історія знахідки та маркування Іжевського заводу
Господиня припускає, що власником зброї був колишній господар обійстя – дід Міша. Він допомагав розбудовувати мистецький центр і пережив Другу світову війну, проте про таємницю на горищі ніколи не згадував. На металевих частинах рушниці чітко видно рік випуску – 1927, клеймо заводу та серійні номери.
“Дід Міша пережив Другу світову війну та допомагав нам облаштовувати садибу, однак про сховану зброю ніколи не згадував. На корпусі рушниці збереглися написи, зокрема маркування Іжевського збройового заводу та рік випуску — 1927. Також на ній виявили серійний номер, який дублюється у кількох місцях”, — сказала господиня садиби.
Минуле партизанського краю та перспективи експоната
За попередньою інформацією, знайдений екземпляр належить до масової серії, розробка якої почалася ще наприкінці XIX століття. Такі рушниці були надзвичайно поширеними – їх наклад сягав десятків мільйонів одиниць, а за часів воєн їх часто перетворювали на обрізи.
“Колись цієї зброї випустили близько 37 мільйонів одиниць, тому вона була досить поширеною. Його виробництво розпочалося ще у 1891 році — така інформація є у відкритих джерелах. З таких рушниць виготовляли й обрізи, ними користувалися, зокрема, і партизани. Оскільки ця місцевість свого часу була партизанським краєм, не виключено, що знайдена зброя може походити саме з тих часів. Втім, достеменно невідомо, чи її тут сховали, чи вона була загублена. Можливо, дід знайшов цю рушницю у лісі: він мав коня, часто їздив по дрова, збирав гілля. Можливо, він натрапив на неї випадково або ж отримав від когось. На жаль, ми про це ніколи не дізнаємося, тому що він помер”, — розповіла Інна Величко.
Знайдений артефакт власниця садиби одразу передала правоохоронцям. Це було свідоме рішення, продиктоване нормами чинного законодавства, що регулює обіг зброї.
“Відповідно до закону, такі знахідки потрібно передавати державі, тож ми передали рушницю представникам поліції, щоб її деактивували і зробили небойовою. Після цього, можливо, вона повернеться до нашої садиби вже як експонат. Ми із радістю знайдемо для неї місце, будемо зберігати, доглядати й розповідати історію цієї знахідки”, — повідомила Інна Величко.
Наразі рушниця перебуває на експертизі. Інна Величко офіційно звернулася до поліції з двома заявами: одна стосується добровільної здачі небезпечного предмета, а інша – можливості повернути знешкоджену зброю до садиби як музейний об’єкт.
