Український уряд готує масштабне переформатування фіскальної системи, розділивши ініціативу на три самостійні законопроєкти. Ці зміни відчує кожен – від активних користувачів іноземних маркетплейсів до водіїв таксі, а термін дії нових податків вийде далеко за межі воєнного стану.
Профільні експерти Української Ради бізнесу, посилаючись на аналіз економіста Олега Гетмана, зазначають, що головною метою реформи є ліквідація масштабних податкових прогалин. Держава прагне залучити до бюджету мільярди гривень, які раніше оминали скарбницю через пільгові механізми.
Кінець епохи дешевих міжнародних відправлень
Одним із ключових кроків стане ліквідація норми про безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро. Тепер іноземні торговельні гіганти сплачуватимуть ПДВ на рівних умовах з внутрішнім бізнесом. Хоча адміністрування ляже на плечі самих платформ і не обтяжить покупця бюрократією, ціни на товари з-за кордону неминуче підуть угору.
Попри популярні у суспільстві дискусії щодо радикального скасування податку на додану вартість, влада обрала протилежний шлях. Розширення бази оподаткування має стати інструментом створення справедливої конкуренції для українських виробників.
Податки для кур’єрів та водіїв у цифрових сервісах
Реформа також торкнеться сектору самозайнятих осіб, що працюють через великі цифрові сервіси на кшталт Glovo, Uber чи Bolt. Для них запровадять спрощений режим: 5% доходу плюс 5% військового збору. Важливо, що агрегатори самі виступатимуть податковими агентами, автоматично перераховуючи кошти до бюджету прямо з додатків.
Окремий блок змін стосується тривалості податкового навантаження. Законопроєкт передбачає, що військовий збір залишатиметься в силі ще протягом трьох років після офіційного завершення війни. Хоча ставки збору зараз не змінюють, фінансовий тягар для громадян зафіксують на довгу перспективу.
Проте для малого бізнесу є і втішні новини. Уряд вирішив відмовитися від найбільш спірної ідеї – запровадження обов’язкового статусу платника ПДВ для фізичних осіб – підприємців, яку раніше активно просував Мінфін.
Зараз м’яч на полі Верховної Ради. Парламентарі мають проголосувати за ці механізми детінізації вже найближчими днями, визначивши остаточний формат нових податкових реалій для країни.
