Сполучені Штати кардинально переглядають свої глобальні зовнішньополітичні орієнтири. Про це повідомляє медіагігант Bloomberg, аналізуючи останні резонансні заяви керівника Пентагону.
Новий курс американської адміністрації чітко окреслив глава оборонного відомства Піт Гегсет під час промови на безпековому саміті «Діалог Шангрі-Ла» у Сінгапурі.
Шокуючим моментом виступу стало повне ігнорування Тайваню у заздалегідь підготовленому тексті промови очільника Пентагону. Це трапилося вперше за останні десять років на сінгапурському форумі. Питання острова є головною «червоною лінією» для КНР і США.
Для розуміння масштабу змін: торік Гегсет апелював до цієї теми щонайменше п’ять разів. Його попередник на посаді Ллойд Остін згадував світового лідера з виробництва мікросхем один раз у 2022 році та п’ять разів у 2023-му.
Такі кроки відображають результати нещодавнього саміту Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна у Пекіні. Тоді лідер Китаю прямо попередив про ризик зіткнень через тайванське питання. Після цього президент США заблокував пакет ППО та іншого озброєння Тайваню на 14 мільярдів доларів.
Пізніше Гегсет запевнив журналістів, що Вашингтон не змінював стратегічної позиції. Наразі змінилася лише форма розмови. Затримку зброї міністр закликав не пов’язувати з дефіцитом боєприпасів, адже склади США заповнені.
Цей дипломатичний маневр американський міністр назвав «конструктивною стратегічною стабільністю». Професор Токійського університету Дайсуке Каваї вважає цей термін ознакою лояльності Вашингтона до Пекіна, що може налякати інших гравців регіону.
Азійський прагматизм проти європейського ідеалізму
Одночасно США висувають жорсткі фінансові претензії до своїх традиційних партнерів. Трамп уже розпорядився забрати 5 000 військових із Німеччини. Президент обурений діями Італії, яка обмежує американцям доступ до своїх баз для проведення військових операцій.
Абсолютним винятком стала Іспанія. Вона єдина уникла обов’язкового оборонного нормативу НАТО на рівні 5% від ВВП. Через невдоволення Трампа Мадридом ширяться чутки про ймовірне скорочення присутності армії США на іспанських об’єктах Морон чи Рота. Загалом у Європі зараз перебуває приблизно 85 000 американських бійців.
Попри жорсткий тиск, адмірал Джузеппе Каво Драгоне намагається зберегти спокій. Голова військового комітету НАТО запевняє, що кризової ситуації немає, оскільки Альянс активно реагує на вимоги Білого дому збільшувати витрати.
Сам Гегсет відкрито хвалить Філіппіни, Японію та Південну Корею за посилення обороноздатності. Натомість європейські столиці зазнали нищівної критики. Керівник Пентагону заявив, що вони просто «відкрили свої кордони та спустошили свої армії».
Він підкреслив, що азійські столиці сприймають Америку набагато прагматичніше. Співпраця тут тримається на «конкретному збігу національних інтересів», а не на «ідеалістичних цінностях». Слід очікувати, що Вашингтон уріже підтримку європейського континенту.
Регіональні конфлікти та кулуарна дипломатія
Гегсет також публічно продемонстрував дружелюбність до міністра оборони КНР Дун Цзюня, який вкотре проігнорував захід у Сінгапурі. Американський урядовець тепло звернувся до колеги та висловив надію на майбутній діалог.
Під час саміту спалахнула дискусія через подкаст командувача сил США в Кореї Ксав’єра Брансона. Він назвав Південну Корею «кинджалом у серці Азії». Китайський аналітик Ван Дун з Пекінського університету назвав цей вираз проявом агресії. Брансон із зали порадив опоненту повністю слухати його виступи.
Жодних нових деталей щодо Близького Сходу та ракетного удару по американцях шеф Пентагону не озвучив. Він лише підтвердив чинність морської блокади Ормузької протоки. Посадовець запевнив: США вступлять у бій, якщо Тегеран спробує створити ядерний арсенал.
