Звітність про використання бюджетних грошей на виборчих округах Житомира за 2025 рік підтвердила сталу традицію місцевого політикуму. Замість втілення масштабних інфраструктурних змін, більшість обранців обрали шлях прямої адресної допомоги, що фактично перетворює бюджет розвитку на інструмент разових виплат.
Аналіз діяльності 41 депутата міської ради дозволяє виокремити кілька ключових підходів до освоєння коштів:
- більша частина представників корпусу спрямувала майже весь ліміт (від 250 до 300 тис. грн) виключно на матеріальні потреби громадян;
- низка депутатів намагалася балансувати між соціальними виплатами та локальними проєктами в освітній чи комунальній сферах;
- мінімальна кількість обранців зосередилася на капітальних інвестиціях у житловий фонд чи системному оновленні навчальних закладів.
Перелік лідерів за обсягами прямої матеріальної допомоги
Максимально допустимий ліміт у 300 тисяч гривень або суми, наближені до цієї позначки, витратили на виплати чимало відомих політиків. Серед них — Інна Гладка, Сергій Гринчук, Віктор Євдокимов, Геннадій Карпінський, Неля Ковалюк, Сергій Колесник та Людмила Кропивницька. Також у списку фігурують Лариса Павлусенко, Лідія Чередніченко, Олександр Шевчук, Олександр Черняхович, Галина Шиманська та Людмила Янушевич.
Більшість із них розподілили від 280 до 300 тисяч гривень. Це вказує на намір депутатів повністю використати виділений на рік ресурс саме через механізм швидких фінансових призначень.
Бюджетні витрати за умови ігнорування сесійних засідань
Досить суперечливо виглядає ситуація з депутатами, які системно не відвідують роботу міської ради, проте активно розпоряджаються грошима громад. Такий стан речей провокує дискусії не лише щодо ефективності управління податками, а й стосовно етичного боку діяльності «прогульників».
- Сергій Гринчук повністю розподілив усі 300 тис. грн як матеріальну допомогу;
- Олександр Порядін освоїв 150 тис. грн, також спрямувавши їх виключно на виплати населенню.
Варіанти альтернативного використання депутатського ресурсу
На фоні загальної тенденції виділяються обранці, які витратили на пряму допомогу значно менші суми, надавши пріоритет іншим напрямкам:
- Микола Янушевич обмежився 35 тис. грн виплат;
- Артем Ражев спрямував 65 тис. грн;
- Юрій Мойсеєв виділив 79,5 тис. грн;
- Андрій Умінський використав на матдопомогу 150 тис. грн.
За рахунок економії на адресних виплатах ці кошти вдалося спрямувати на благоустрій, закупівлю обладнання та проведення ремонтів. Зокрема, у Житомирі з’явилися нові ігрові майданчики на вулицях Героїв Крут, Вокзальній та Івана Мазепи. Частина грошей пішла на латання дахів, оновлення електрощитових та мереж водопостачання в будинках ОСББ. Також фінансувалися культурні поїздки для молоді та придбання комп’ютерної техніки для ліцеїв і дитсадків.
Підбиваючи підсумки, можна констатувати: депутатські кошти у Житомирі все ще залишаються засобом локального гасіння пожеж. Попри точкові інфраструктурні здобутки, бюджетна програма округів досі не стала драйвером для довгострокових стратегічних змін у місті.
